- трюхати
- —————————————————————————————трю́хатидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
трюхати — і рідко тру/хати, аю, аєш, недок., розм. Бігти нешвидко, дрібною риссю (звичайно про коня). || Повільно бігти (про людину). || Їхати верхи, трясучись від нешвидкого бігу коня … Український тлумачний словник
протрюхати — аю, аєш, док., розм. 1) Док. до трюхати. 2) Трюхати якийсь час … Український тлумачний словник
трухати — див. трюхати … Український тлумачний словник
трюхання — я, с. Дія за знач. трюхати … Український тлумачний словник
трюхикати — і рідко трухи/кати, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що трюхати, трухати … Український тлумачний словник